Мої педагогічні знахідки

Українська мова 5 клас      

Тема. Правила вживання апострофа.

Мета:  повторити й систематизувати знання, здобуті в початкових класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; формувати  вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати  головне, робити  висновки; розвивати навички самостійної та  групової  роботи; сприяти  вихованню  товариських  взаємин, інтересу до  мовних  явищ; заохочувати  до  співробітництва.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань і  розвитку  умінь  та  навичок  з  використанням  інтерактивних  технологій..

Обладнання: підручники, таблиця «Правила вживання апострофа», картки.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.
2. Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Музичне вітання

3. Вступне слово вчителя:

• Діти, наша мова – то бездонне джерело, яке ми з вами досліджуємо на кожному уроці з мови. Сьогодні ми будемо повторювати певну орфограму, але яку саме, ви скажете мені, відгадавши ці загадки:

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лише написати ім’я –

Зразу стану потрібен і я.

                                    (Апостроф.)

4. Повідомлення  теми, мети  і  завдань  уроку.

• Вступне  слово  вчителя.

Тема це і не нова, та для всіх цікава.

Будуть в нас нові слова, буде і забава.

І в скарбничку вашу власну до цієї теми

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо!

Тож будьте уважні, діти!

• У зошит тему й дату запишіть.

Отже,  ми з вами повинні повторити та закріпити основні правила написання апострофа. Це нам потрібно для того, щоб правильно вимовляти і писати слова з апострофом.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з підручником .

1. А допоможе нам у роботі наш помічник – підручник. Ст. 129. Зачитайте, що ми  дізнаємося з даної теми:

Про те, коли перед буквами я, ю, є, ї пишемо апостроф,

а коли не пишемо, та загалом про правильну вимову

2. Рубрика  «ПРИГАДАЙМО»

1. Які є губні приголосні?                          МаВПа  БуФ

2. У яких випадках букви я, ю, є позначають два звуки?

3. Мовна  розминка.

  Скоромовка:  У  Лук’яна  в’язка  м’яти.

       У  Дем’яна  дев’ять  в’язок.

4) Вправа   на  правильну  вимову. Порівняти  вимову  і  звучання  слів:

• Прочитайте слова, звертаючи увагу на вимову звуків, позначених виділеними сполученнями букв.
• У словах якої колонки чується звук [й], а також роздільна вимова губного приголосного перед цим звуком?
• На основі спостереження зробіть висновок про роль апострофа.

в’язати бур’ян б’ють

цвях буряк бюро

5) Проблемне питання. Для чого ж  потрібен апостроф в українській мові?

• Давайте розглянемо правила , подані у підручнику ( ст.. 130)

6) Закріплення правил. Перегляд відео. Постарайтесь запам’ятати слова для наступної гри.

7) «Лінгвістичний  аукціон.»  Хто запам’ятав   більше  слів  з  апострофом

5. Виконання системи практичних завдань.

1) Коментоване письмо. (Кодування слів за правилами: 1, 2  цифра – номер

колонки; 2 – номер правила.)

М’який (1-1), моряк (2-2), підгір’я (1-2), в’юн (1-1), пів’яблука (1-4), підгір’я  (1-2,), п’ята (1-1), з’їхати (1-3), мавпячий (2-1), рядно (2-2), святий (2-1), дит’ ясла (1-4), торф’яний (1-2), цвях (2-1).

2). Робота  біля  дошки. Завдання з ключем.

Записати слова у дві колонки:

        1)  слова з апострофом;        2)  без апострофа.

Дев'ятсот,  пів’ящика, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

слова з апострофом:          

Дев'ятсот,  пів’ящика, зв'язок, бур'ян, без'язикі бур'ян, без'язикі

без апострофа:

хуторянин, духмяне, порядок, тьмяно цвях, присвята, Соловйов.

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри

«Так ніхто не кохав...».

3). Робота  біля  дошки. (Подані в  транскрипції  слова  записати  відповідно  до  орфографічних  норм  Завдання  на  карточках, учень  може  вибирати  сам.)

[лˈубо̀вйу], [бйутˈ], [моркв’а̀ний], [подв’і̀рйа], [в’ідйі̀зд], [звйаза̀ти].

Любов’ю,  б’ють, морквяний, подвір’я, від’їзд, зв’язати.

VI. Узагальнення  та  систематизація вивченого  матеріалу.

1. Кодовий диктант

+ — ставиться апостроф

-  — не ставиться  апостроф

1.Б'ють, 2.п’явка,3. в’юн, 4.будяк,  5.буряк, 6.Лук’янівка,

7.свято,  8.цвях, 9.різьбяр,10.ряст, 11.пом'янути, 12.мавпячий.        

   Перевірка диктанту .Самооцінка диктанту

1.+2. +3. + 4. - 5. -  6. +7. - 8. - 9. - 10. -11. + 12. –

2).  Гра "Слова  з  апострофом".                                                     

1. Група  близьких  родичів, що  проживають  разом.  (сім’я)
2. Елемент  вбрання  священика. (ряса)
3. Частина  голови. (тім’я)
4. Запашна  лікарська  рослина. (м’ята)
5. Що  не  можна  вживати  у  піст? (м'ясо)
6. Частина  стопи. (п’ята)

3.)Вправа – гра «Третє зайве».(вправа 288, ст..131)

VІІ. Підсумок  уроку. Опитування.

Закінчити  речення.

"На  уроці  я  навчив(ла)ся…"

"Знати правила  вживання  апострофа  мені  потрібно  для  того, щоб…"

• Який  вид  роботи  найбільше  сподобався?
• Що  найбільше  здивувало?
• Чи  справдилось  те, чого  ви  очікували  від  уроку?

VІІІ. Оцінювання.

IX. Домашнє  завдання.

1.§36, вивчити правила

2. Виконати вправу 289

3. Знайти  і  записати у  зошит  5  прислів'їв  зі  словами  з  апострофом.

Українська мова 8 клас                      

Тема. Безособові речення.

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про безособове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати безособові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне в природі й житті людей.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку  

І. Організаційний момент.

- Подивіться один на одного, посміхніться і побажайте гарної і плідної роботи на уроці!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Незакінчені речення»

1. Речення , граматична основа якого складається з одного головного члена речення, називається…. Односкладним.
2. Односкладні речення, головний член яких означає дію, яку виконує конкретна особа, називається…означено- особовими
3. Односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою, називається…неозначено- особовими.
4. Односкладні речення, головний член яких означає дію,що може стосуватися будь – якої особи в будь – який момент часу, називається… узагальнено- особовими.
5. Неозначена форма дієслова твориться за допомогою суфікса -ти і відповідає на питання що робити? Що зробити?,  наприклад, бігати, носити - називається… інфінітивом     
6. Незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як?  де?  звідки?  наскільки?  якою  мірою?, наприклад, вправо, ніжно -  називається…прислівником.
7. Дієслова, які  можуть виступати у трьох особових формах: першій, другій і третій називаються… особовими.
8. Дієслова, що означають дію поза відношенням її до особи (діяча), наприклад,  світає, смеркає – називаються… безособовими.

III. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Проблемна ситуація. Прочитайте речення. Знайдіть у них присудки. З'ясуйте, чим виражений у кожному з них головний член.

• Чи мається на увазі в них дійова особа?

IV. Оголошення теми й мети уроку. Запис дати і теми до зошита.

 Інтерактивна вправа «Очікування»

• Чого кожен з вас очікує від уроку?
• Я очікую, що  
• Цей урок навчить мене …  
• Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку:  ви сьогодні поглибите свої  знання   про односкладні дієслівні речення; а саме  безособове речення, способи вираження в ньому головного члена, його морфологічне вираження.

V. Вивчення й усвідомлення нового матеріалу.

1.Робота з підручником ст.. 82.

-  Що ж називається безособовим реченням?

2. Завдання-дослідження.

Робота з таблицею  підручника «Способи вираження головного члена в безособових реченнях»  ст. 82

3. Подивіться на виділені слова - присудки . З’ясуйте, способи вираження за таблицею підручника.

Потемніло – безособове

Пахло – безособове

Нема – допоміжне дієслово

Не можна затуляти – інфінітив

Стало тепло – допоміжне дієслово +  прислівник

Не купити – інфінітив

Весело й шумливо – прислівник

Не сподівалось – особове дієслово у безособовому значенні.

4. Кодований диктант. Колективна робота.

Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 - безособове дієслово; -5, 12, 14

2 - особове дієслово в безособовому значенні;- 10

3 - прислівник (слово категорії стану);-1,11

4 — безособова форма на — но, — то;-. 4, 7, 8, 9

5 — інфінітив.-2, 3, 6, 13

1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко).

2. Не можна звикнути до неволі (О. Іваненко).

3. Треба було поспішати (О. Іваненко).

4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря).

5. У такі дні особливо мріялося про Україну (М. Шудря).

6. І тоді хочеться жити, працювати, творити... (М. Шудря).

7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря).

8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда).

9. Світ було пройдено (І. Сенченко).

11. Пахне водяними лілеями (Б. Харчук).

12. Йому стало байдуже (І. Сенченко).

13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров).

14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний).

15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук).

5. Дослідження-відновлення (усно).

Відновіть безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі.  

1. (Порушити) всі звичаї. (П. Загребельний.)

2. Мені (ставати) моторошно. (Ю. Збанацький.)

3. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю. (В. Дрозд.)

4. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях. (М. Красуцький.)

6. Лінгвістичний експеримент. Виконання вправи 148, ст..84.

7. Вибіркова робота за варіантами.   

• Виписати номери  речень: І варіант- 2-скл. речення. ІІ варіант – безособові речення

1.Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело -  І

2.У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).-ІІ

3. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). -ІІ

4.Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).-І

5. Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар).-І

6. Знадвору у відкриту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).-ІІ

Відповіді     І – 1, 4, 5

                    ІІ – 2, 3, 6

8. Творча вправа «Майстри слова» (резерв часу)

• З поданими словами скласти односкладні безособові речення

ТЕМНІЄ, ПАХНЕ, ВІЄ. БАЖАТИ. ВІДЧУВАЄТЬСЯ. ДУМАТИ, ЧЕКАТИ, ВІРИТИ

V. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування?

- Які вправи були цікавими?             - У кого виникали труднощі?

VI. Оцінювання.

VIІ. Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал підручника. Ст. 82 2. Виконати вправу 150, ст..54 (6-8 балів)

3. Виконати вправу 149 (9-12 балів)

КОНСПЕКТ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 5 КЛАС

 ТЕМА. Речення, його граматична основа.

 МЕТА: поглибити знання учнів про граматичну основу речення, способи   вираження підмета й присудка,   розвивати творчі здібності учнів, виховувати любов до природи.

 ТИП:   урок засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, роздатковий матеріал.

Хід  уроку

І. Організація класу.

Я – п’ятикласник!

Я хочу якомога більше знати!

Я думаю, замислююся, пригадую!

Я – творча особистість!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Сьогодні ми створимо урок разом із вами. Розглянемо виконання вами домашнього завдання.  Вам потрібно було прочитати текст  і визначити межі речень. Списати текст, розставляючи пропущені розділові знаки.

Не обминула радість старого дуба. Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут – дупло. Далі бджоли не полетіли. Оселилися в ньому,  швиденько почистили його, затишно стало, сухо. Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили. Довго їм дупло

за вулика було (За А. Давидовим).

-         Поясніть, як ви виокремили групи слів у речення.

-         Зробіть висновок про особливості речення.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація.

- Отже, мова піде про речення. Отож, записуємо дату, тему уроку.

-          Для чого нам потрібно вивчати речення? (Відповіді учнів.)

-         Отже, ми сьогодні будемо вивчати речення та його граматичну основу.

ІY. Вивчення нового матеріалу. Вправи.

1.      Що ж таке речення?

2.     Робота з підручником. Опрацювання правила на с. 37

3.     Виконання вправи  72.

-         Відновіть з кожної групи слів реченняприслів’я і запишіть. Доведіть на прикладі одного з речень, що слова в ньому пов’язані за змістом і граматично.

 Криниці, водиці, схочеш, бо, не брудни. -  Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

 Вчасно, будеш, рясно, посієш, хліб, мати. - Посієш вчасно , будеш мати хліба рясно. 

- Що передають  речення ( пораду)                                                      

4.  Ви бачите, що всі слова в реченні зв’язані граматично. Головні члени речення – підмет і присудок – складають його граматичну основу і залежать один від одного.

5. Робота з підручником. Правила на с. 37-38

Лінгвістична казка

Зустрів Присудок Підмета і каже йому:

- На скільки питань ти можеш відповісти?

- На два: хто? що?

- А я аж на п'ять! Послухай! Це я забезпечую тобі повну характеристику: 1) Що ти робиш? 2)Що з тобою робиться? 3) Який ти є? 4)Хто ти? 5) Що ти? 

 6. Робота з таблицею «Способи вираження підмета й присудка» с.  38. Фізкультхвилинка

 7. Робота біля дошки.

-         Записати народні прислів’я, вставляючи пропущений підмет і присудок. Визначити граматичні основи речень, якою частиною мови виражені головні члени речення.

 Осінь збирає, а весна… з’їдає.

Осінь на рябому коні…. їздить.

Осіння… муха боляче кусає. 

Осінь…. іде, а за собою дощі веде.

Довідка. З’їдає,  муха, їздить,  осінь

8. Вибіркова робота.

-         Виписати з поезії головні члени речення.

Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть наче мед.

Коли огляне баштани -
Надмуться гордо кавуни.
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.

Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!

-         Чи є ці слова словосполученнями?

9. Творча робота .

-         Напишіть невеличкий твір на зазначену тему за опорними словосполученнями. Використовуйте речення з головними членами.

ОСІНЬ

Неповторно чарівна;

осінні місяці, наче художники;

над полями павутиння;

летять за вітром;

цілющі плоди шипшини,

 прекрасна пора.

Y. Підсумок уроку.

  1. Рефлексія (метод незакінченого речення).

- На уроці я …

                    повторив…

                    зрозумів…

                    навчився…

-         Я не вміла, а тепер умію…

(Повернення до епіграфа.)

YІ. Домашнє завдання, інструктаж.

      Параграф 9, с.37-38 – вивчити правила,  на 1 – 9 балів – вправа 74,  на 10 – 12 балів –  виписати 5 речень з підручника «Природознавство», підкреслити граматичну основу.

YІІ. Заключне слово вчителя.

Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

Як розорим світ оцей вщерть,

Вирок нам без війни буде: смерть.

Зупинімось – останній є шанс.

Ця планета не тільки для нас… (Зоя Кучерява)

Українська література                     УРОК №                                     Дата__________

Тема. Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, викликати цікавість до його пригодницької  повісті; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного; виховувати почуття гумору, допитливість, любов до ближніх.

Обладнання: портрет, збірка творів письменника, ілюстрації, презентація, буктрейлер.

ХІД УРОКУ

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ.

Побажання учням: Сьогодні на уроці хочу я знайти у вас те, що іншим непомітно:

Відвагу – в скромних,

Доброту – в черствих,

у лінивих – працелюбність,

Жагу до знань у всіх.

І непомітно струни так торкнути,

Щоб звуки всі злились в один оркестр.

III.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Оголошення теми і мети уроку.

• На уроці ми познайомимось   із життям та творчістю письменника і його пригодницькою повістю «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».

2. Запис дати і теми до зошита.
3. Завдання 1. Ви повинні були опрацювати статтю підручника про Ярослава Стельмаха і підготувати запитання.

4. Зустріч із письменником.

Орієнтовні питання:

1. Коли ви народилися?  У якій родині?
2. Чим полюбляли займатися в дитинстві?
3. Після закінчення школи у який вуз  вступили?
4. Після закінчення інституту ким і де працювали?

Чому ви виїхали до Москви?

5. Чи здогадувався хтось, що ви син відомого батька?
6. Чому батько був проти, щоб син займався письменництвом?

7. Що ви писали і для кого?
8. Про що писали для дітей?

5.Вступне слово вчителя .

Продовжимо знайомство з Я.Стельмахом. Займався  Я. Стельмах і перекладацтвом.

У спілкуванні з колегами по перу, театральними критиками і акторами Ярослав Стельмах завжди залишався ввічливим і доброзичливим. Друзі запам'ятали його як людину з відмінним почуттям гумору, завжди привітного і життєрадісного. Незалежно від обставин Ярослав Стельмах залишався комунікабельним і не показував поганого настрою.

У 2004 році  вийшла книжка "Мій кіт за тобою скучив" — це спогади дружини Ярослава Стельмаха -  Людмили Стельмах про чоловіка.

Отже, ви прочитали і прослухали  про письменника,  давайте складемо літературний портрет письменника

Ярослав Стельмах

письменник

перекладач

викладач

патріот

неординарна особистість

- Наше життя цікаве і розмаїте, багате на пригоди, цікаві зустрічі, приємні враження. Але ми часто цього не помічаємо. Але саме письменники мають таку здатність підмічати і розповідати про це на сторінках своїх творів.

Відомий французький письменник Антуан де Сент Екзюпері сказав: «Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто це пам‘ятає». І справжнім дитячим письменником стає лише та людина, яка зберігає у серці розмаїтий світ дитинства. Це можна сказати про Ярослава Стельмаха.

Інтригуючий сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті маленьких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей Ярослава Стельмаха.

6. Перегляд буктрейлера.

-  Як цікаво відчути подих історії, усвідомити себе її частинкою! І нехай потім виявиться, що це досить небезпечний жарт недоброзичливця, але ж саме завдяки йому герої повісті Я. Стельмаха Митько й Сергій дізналися дуже багато цікавого, ще більше здружилися, виявили свої найкращі риси характеру, з користю провели літні канікули.

7. Пояснення за тлумачним словником.

Химера - у давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я.

Вчитель. Ви, звичайно, чули про динозаврів, іхтіозаврів, птеродактилів та інших величезних і дивних тварин давнього-прадавнього світу. Внаслідок змін у природі їх не стало. Хоча деякі види змінилися, пристосувалися й навіть дожили до наших днів. А раптом десь, у найглибших земних чи водних глибинах ще живуть ті самі страшні чудовиська? Говорять же таке про озеро Лох-Несс шотландці, спостерігають же моряки в океані за якимись дивними створіннями. Жагою відкриттів прониклися й герої повісті Ярослава Стельмаха.

7. Протягом уроку ми з вами повинні скласти з вами візитну картку твору.

Візитна картка твору

1.	Жанр твору	Пригодницька повість
2.	Головні герої	Митько і Сергій
	Другорядні герої	Вчителька Ірина Семенівна, батьки, бабуся, Василь Трош
3.	Особливість назв розділів твору.	З назви можна дізнатися, про що розповідається в розділі.
4.	Від чийого імені ведеться розповідь	Від імені одного з героїв.
5.	Риси характеру героїв.	Допитливі, винахідливі, романтики, справжні друзі, фантазери.

8.Бесіда.

• Що означає слово пригода за словником?

Пригода - те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок.

• Що таке пригодницька повість?

Пригодницька повість -  це твір із захопливим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої. Ці герої беруть участь у розслідуваннях, з ними трапляється несподіване .

• А чи траплялись із героями твору пригоди?
• Отже, жанром твору «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» є…

1.

Жанр твору

Пригодницька повіст

9.Обмін враженнями щодо прочитаного.

• Ви вдома вже розпочали  читати повість. Поділіться своїми враженнями від прочитаного, що найбільше вам сподобалося?

• З ким із героїв ви познайомилися? Які головні герої, а які другорядні?

2.	Головні герої	Митько і Сергій
	Другорядні герої	Вчителька Ірина Семенівна, батьки, бабуся, Василь Трош

• Давайте розглянемо назви розділів повісті

4.

Особливість назв розділів твору.

З назви можна дізнатися, про що розповідається в розділі.

9. Гра «Уважний читач».

• З яким епізодом повісті пов'язаний зображуваний предмет?

1. Велосипед (Василь Трош, майбутній майстер велосипедного спорту)
2. Сачок (завдання на літо- колекція комах)
3. Курінь (біля озера, хлопці відремонтували)
4. Бурштин (це смола дерев, що пролежала в землі мільйон років і закам’яніла. Василь Трош знайшов в озері)
5. Вороняче пір’я («От воно вилазило вдень … ще й ворону зжерло…»)

10. Виразне читання І розділу за ролями. «Зоологія і комахи. Відпустіть нас до бабусі!». (автор, вчителька, Шумило, Митько, Сергій)

4.

Від чийого імені ведеться розповідь

Від імені одного з героїв.

1. Що можете сказати про характери хлопців? Які деталі твору вказують на те, що вони — шукачі пригод, романтики? (курінь, багаття, озеро, казанок із юшкою)

5.

Риси характеру героїв.

Допитливі, винахідливі, романтики, справжні друзі, фантазери.

2. Що вам здалося смішним і чому саме?

6. Виразне читання зустрічі із Василем Трошем - ІІ розділ — «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом».  –Пояснення слова «Юні лівінгстони»

Де́від (Давід) Лівінгсто́н  — знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX ст. стосовно Чорного континенту.

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

2. Літературна гра  «Так - Ні».

1. Хлопці перейшли до 6 класу.  (Так)

2. Вчительку біології звали  Галина Петрівна . (Ні)

3. Вчителька полюбляла  звертатися «Шановні друзі». (Ні)

4. Треба було до бабусі їхати поїздом. (Так)

5.Хлопці поїхали до села, у якому проживала бабуся Сергія Стеценка. (Ні)

6. Село до якого приїхали друзі називалося Юрківка. (Так)

7. Василь Трош показав хлопцям гарний морський камінець. (Ні)

8.Васі було 10 років  (Ні)

9. Василь Трош був  футболістом. (Ні)

10.Сергій і Митько повинні були у селі назбирати квіти для гербарію (Ні)

11.Хлопці у 6 класі будуть вивчати ботаніку, а згодом зоологію (Так)

12.Хлопці мріяли про курінь біля озера (Так)

Взаємоперевірка

VІ. Оцінювання.

VIІ.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати 3, 4,5, 6,7,9  розділи повісті, переказувати їх; давати оцінку діям героїв; зробити ілюстрації.